Так бабуся в’язати не навчить: що таке шибарі, чому це цікаво та як правильно цим займатись?

Для тих, хто любить експериментувати у ліжку або поза ним, БДСМ зв'язування — звична справа. А що робити тим, для кого слово «шибарі» (або "шібарі") нагадує якусь японську страву, де багато соєвого соусу? Спробуємо розповісти вам детальніше: що це таке, чому варто спробувати такий вид еротичних ігор хоч раз та як зробити все правильно. І в задоволення, звісно. Готуйте чай, буде цікаво.

Що таке шібарі?

Техніка шибарі — це еротична/сексуальна, естетична практика, що полягає у тому, аби зв’язати свого партнера/партнерку, знерухомити та вдвох насолодитись процесом. Для цього використовуються спеціальні мотузки, які можна знайти у магазинах інтимних товарів. Чому не звичайні? Бо вони можуть натерти, травмувати або порізати шкіру. Індустрія секс-іграшок зайшла достатньо далеко, аби виготовити якісні мотузки, що не будуть приносити дискомфорту. Це ми вам точно гарантуємо.

Історія шибарі

Зв'язування шибарі має довгу та цікаву історію. Як можна зрозуміти з назви, техніка народилась у Японії, та спочатку використовувалась у бойовому мистецтві. Таким чином можна було знерухомити противника на полі битви. А час його виникнення, ви тільки уявіть, аж 15 століття!

Пройшло багато-багато років, і ось — техніка шибарі використовується як естетична практика у театрі Кабукі, на яку приходять подивитись сотні людей. У Японії, звісно. І тільки після цього вона починає розходитись світом та використовуватись ще й для інших цілей.

Що поєднує давнину та наші часи, так це те, що шибарі завжди була надзвичайно естетичним, медитативним та цікавим процесом. Підготовка мотузки, атмосфера між тим, хто зв'язує, та тим, кого, саме дійство. Та його результат — надзвичайно гарне видовище. Та навіть у цьому процесі є свої правила. Розповідаємо про них далі.

Правила шибарі: як отримати задоволення і не нашкодити

Еротичне зв'язування шибарі часто використовується у БДСМ-сесіях. Це дає змогу частково або повністю знерухомити партнера/партнерку та забрати усю владу у свої руки. Та як і в інших БДСМ-практиках, тут є свої правила:

1. Перед початком — обговорення. Пройдіться з партнером/партнеркою такими моментами: що саме будете зв'язувати, що будете робити потім, яке ваше стоп-слово? Комунікація — це надзвичайно важливо, особливо — коли справа настільки кропітка та делікатна.
2. Вивчить правила. Враховуючи, що зв'язування у сексі — це не тільки красиво, а й потенційно небезпечно, варто знати його тонкощі. Ні, ми не хочемо налякати. Проте, аби уникнути травм, перетискання нервів, судом, оніміння та інших неприємних наслідків — підійдіть до питання серйозно. Від цього залежить безпека того, кого зв'язують, і ваше спільне задоволення.
3. Виберіть якісну мотузку. У магазинах інтимних товарів представлені різні види мотузок: товстіші, тонші, різних кольорів та з різних матеріалів. Не вибирайте побутові варіанти, що можуть нашкодити.
   

   
   Універсальний варіант — мотузка на 6-8 мм. Тонша не матиме такий естетичний вигляд та буде врізатись у тіло, товстіша (для новачків) — може викликати труднощі у процесі. Проте, справа у вподобаннях та майстерності.

   Для рук або ніг знадобиться 2-3 метри, для тіла — 8-10 метрів. Пози для зв'язування бувають різними, тому варто орієнтуватись на ваші потреби.

4. Підготуйте необхідне. Наприклад, ножиці. Ними можна швидко розрізати мотузку, якщо щось піде не так. Та воду. Адже еротичне зв'язування — процес нешвидкий, і якщо не говорити про їжу, то пити точно захочеться. Уф, а як же це спекотно…
5. Подбайте про те, аби вас ніхто не турбував. Якщо швидкий секс вам подобається, то швидка шибарі — це з області фантастики. Якщо хочете швидко знерухомити партнера/партнерку — вибирайте наручники та інші іграшки. Шибарі — про насолоду процесом, повне занурення та естетику. Не спішіть, аби по-справжньому оцінити красу техніки зв'язування мотузкою.

Поради для початківців: як зв’язати дівчину чи хлопця для сексу

Так-так, техніка шибарі підходить будь-кому. Єдина розбіжність — зв'язування дівчат та чоловіків в інтимних місцях буде дещо відрізнятись, адже структури тіла різних статей різняться між собою.

Для того, аби не допустити негативних наслідків, про які ми зазначали вище, треба уникати зв'язування таких місць на тілі:

1. Променевий нерв. Він знаходиться на зовнішній стороні руки між трицепсом та дельтоподібним м'язом.
2. Стегнова артерія. Приблизно на 10 см нижче пахової зони.
3. Шия. Ось ні, просто ні. Ви ж не маніяк?
4. Зап'ястки. Не накладайте мотузку дуже туго, аби не зупинити нормальний кровообіг та не перетиснути нерви.
5. Пахви. Не накладайте туди вузли, це дуже ніжна ділянка.

Це основні зони, які чіпати не варто. А які варто — ви можете знайти в Інтернеті. Там є безліч уроків, в тому числі й відео, аби навчитись цього. Також ви можете відвідати майстер-клас. У Києві, наприклад, є велика шибарі-спільнота. Там і розкажуть, і покажуть, і скажуть, які ви молодці. Або візьміть приватний урок у майстра.

Висновки

Техніка шибарі — це справжнє мистецтво, якому варто навчатись. Не тільки для того, аби знерухомити партнера/партнерку під час сексу. А й для того, аби отримати естетичне задоволення, насолодитись медитативною практикою, зблизитись та отримати нові відчуття. Дехто зазначає, що сесії шибарі можуть змінювати свідомість та відправляти вас на, незвідані до цього, рівні насолоди.

Під час написання цієї статті жодна авторка не збудилась та не замріялась. Гаразд, брешу. А ви як? Надихнулись на нові експерименти?

Якщо так — шукайте товари для БДСМ на нашому сайті «Спекотні ночі» та вперед пробувати нове. Яскравого та цікавого вам досвіду!